Listen to free Хорта — Форест Ґамп

Lyric

Мене звуть Форест, Форест Гамп
Мене не кличуть – я приходжу сам
Я втомився, я зупинився, а до цього я біг
Просто біг об асфальт кілометрів доріг
Стоптав багато черевик, хто скаже навіщо?
І чому так вийшло? У чомусь навіть смішно
Була б поруч матуся вона відповіла
У неї завжди були відповіді, але її нема
Вона говорила: “Як би Бог робив всіх однаковими
Я впевнена, він робив би всіх каліками ”.
А ще витираючи руки о спідницю
Говорила про те, що дурень дурню – різниця
Про це думав, лежачи у ліжку, дивлячись на стелю
Де вітер складав тіні гілля мов ієрогліф
І про Джєні яка говорила мені
Лише одне: “Форест біжи”

Пр:
А ти біжи-біжи з міста до сонця і далі
Щоб не зловили та не наздогнали
А ти біжи-біжи з міста до сонця так треба
Щоб доторкатися руками до неба

2
Пригадаю той дощ, який шов майже рік
І раптом скінчився, а потім з’явились солдати
І почали по нас стріляти, комусь більше, комусь менше
Отримали усі. Я виніс Баббу з вогню, було погано йому
Як би знав, що з ним розмовляю в останнє
Сказав би щось незвичайне, а вийшло якось по-дурному
А він просто сказав: “Форест, я хочу додому”
Ось так втрачав друзів у країні сотень доріг
Я ще чую їх сміх, у снах бачу обличчя
Не знаю чому так вийшло, що я повернувся з війни, вони ні
Сиджу у тиші на самоті, дивлюсь на стелі
Там на білій пустелі сміється ієрогліф
З гілля та вітру, я ніяк до цього не звикну
Вийду на автобан, і за плечима не мов “Run, Forest, RUN ”

Пр:

Other tracks

00:00
/
00:00